„Про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» та деяких інших законодавчих актів України (щодо порядку проведення позачергових виборів до Верховної Ради України та заміщення народних депутатів України, повноваження яких були достроково припинені).”
Перший заступник Міністра Кабінету Міністрів України, член Партії регіонів О. Лукаш дала коментар до деяких питань набрання чинності Законом „Про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» та деяких інших законодавчих актів України (щодо порядку проведення позачергових виборів до Верховної Ради України та заміщення народних депутатів України, повноваження яких були достроково припинені).”
Верховна Рада України 1 червня 2007 р. за № 1114-V прийняла Закон України „Про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» та деяких інших законодавчих актів України (щодо порядку проведення позачергових виборів до Верховної Ради України та заміщення народних депутатів України, повноваження яких були достроково припинені).”
Згідно із розділом ІІ зазначеного Закону, він „набирає чинності з дня його опублікування і вводиться в дію одночасно з початком виборчого процесу позачергових виборів до Верховної Ради України, призначених згідно з частиною другою статті 82 Конституції України (за умови юридичного підтвердження неповноважності Верховної Ради України), але не раніше ніж через 60 днів з дня опублікування цього Закону”.
Аналіз зазначених положень щодо набрання чинності Законом дозволяють зробити кілька таких висновків.
Частиною п'ятою статті 94 Конституції України встановлено, що закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. У зв’язку із цим слід згадати, що Конституційний Суд України у своєму рішенні від 3 жовтня 1997 р. № 4-зп у справі за конституційним зверненням Барабаша Олександра Леонідовича щодо офіційного тлумачення частини п'ятої статті 94 та статті 160 Конституції України (справа про набуття чинності Конституцією України), обґрунтовуючи свою правову позицію з порушеного питання зазначив, що стаття 94 Конституції України перебуває у системному зв'язку з нормами розділу IV "Верховна Рада України", насамперед з тими, які безпосередньо регулюють законодавчий процес і віднесені до законів, якими являються акти єдиного органу законодавчої влади - Верховної Ради України.
Отже, Верховна Рада України встановлюючи особливості введення в дію Закону України „Про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» та деяких інших законодавчих актів України (щодо порядку проведення позачергових виборів до Верховної Ради України та заміщення народних депутатів України, повноваження яких були достроково припинені)” діяла у межах своїх конституційних повноважень.
Щодо безпосереднього змісту зазначених у розділі ІІ Закону положень, згідно з якими він „вводиться в дію одночасно з початком виборчого процесу позачергових виборів до Верховної Ради України, призначених згідно з частиною другою статті 82 Конституції України (за умови юридичного підтвердження неповноважності Верховної Ради України), але не раніше ніж через 60 днів з дня опублікування цього Закону”, слід зауважити наступне.
1. Частина друга статті 82 Конституції України, на яку посилається законодавець, передбачає, що Верховна Рада України є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу. Таким чином йдеться про правомочність Верховної Ради України приймати закони і реалізовувати інші конституційно визначені повноваження лише за наявності не менш як двох третин від її конституційного складу.
З урахуванням висновку Конституційного Суду України (рішення від 17 жовтня 2002 р. № 17-рп) згідно з яким „у разі зменшення з будь-яких причин складу парламенту до кількості, меншої ніж триста народних депутатів України, діяльність Верховної Ради України має бути зупинена до складення присяги належним числом відповідно обраних народних депутатів України”, постає питання про механізм зупинення діяльності Парламенту у таких випадках.
Аналіз Основного Закону України свідчить, що правом достроково припиняти повноваження Верховної Ради України наділений лише Президент України (частина друга статті 77, частина друга статті 90, пункт 8 частини першої статті 106 Конституції України). Підстави для дострокового припинення Президентом України повноважень Верховної Ради України визначені частиною другою статті 90 Конституції України, а саме якщо:
1) протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до статті 83 цієї Конституції;
2) протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів України;
3) протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.
Отже, підстав для припинення Президентом України повноважень Верховної Ради України, пов’язаних із її правомочністю, ані зазначена, ані інші статті Основного Закону України не містять.
Водночас слід звернути увагу на норми статті 81 Конституції України. Згідно із цією статтею, повноваження народного депутата України припиняються достроково в разі:
1) складення повноважень за його особистою заявою;
2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
3) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;
4) припинення його громадянства або його виїзду на постійне проживання за межі України;
5) якщо протягом двадцяти днів з дня виникнення обставин, які призводять до порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, ці обставини ним не усунуто;
6) невходження народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу народного депутата України із складу такої фракції;
7) його смерті.
Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України у випадках, передбачених пунктами 1, 4 частини другої цієї статті, приймається Верховною Радою України, а у випадку, передбаченому пунктом 5 частини другої цієї статті, - судом.
У разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо народного депутата України, визнання народного депутата України недієздатним або безвісно відсутнім його повноваження припиняються з дня набрання законної сили рішенням суду, а в разі смерті народного депутата України - з дня смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть.
У разі невходження народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу народного депутата України із складу такої фракції його повноваження припиняються достроково на підставі закону за рішенням вищого керівного органу відповідної політичної партії (виборчого блоку політичних партій) з дня прийняття такого рішення.
Попередній аналіз чинного законодавства, зокрема Конституції України, Регламенту Верховної Ради України, Законів України "Про комітети Верховної Ради України", "Про статус народного депутата України" та „Про вибори народних депутатів України”, дозволяє стверджувати, що дострокове припинення повноважень народного депутата України у разі виходу зі складу депутатської фракції передбачає таку процедуру:
народний депутат України має письмово повідомити головуючого на пленарному засіданні Верховної Ради України про вихід зі складу зареєстрованої депутатської фракції;
за поданням голови депутатської фракції головуючий робить на пленарному засіданні Верховної Ради України повідомлення про виключення народного депутата України зі складу депутатської фракції;
вищий керівний орган відповідної політичної партії (виборчого блоку політичних партій) приймає рішення про дострокове припинення повноважень такого народного депутата України у зв’язку із виходом його зі складу зареєстрованої депутатської фракції;
Голова Верховної Ради України повідомляє на пленарному засіданні про дострокове припинення повноважень народного депутата України із зазначених підстав та видає розпорядження щодо припинення відповідних виплат такому народному депутату України та повідомляє Центральну виборчу комісію.
У разі прийняття вищим керівним органом відповідної
політичної партії (виборчого блоку політичних партій) рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України Центральна виборча комісія приймає рішення про визнання обраним народним депутатом України наступного за черговістю кандидата у народні депутати України у виборчому списку відповідної політичної партії (виборчого блоку політичних партій) згідно з частиною першою статті 101 Закону України "Про вибори народних депутатів України"
Зазначена процедура майже відтворена у постанові Верховної Ради України від 30 травня 2007 р. № 1097-V „Про деякі заходи щодо забезпечення реалізації положень пункту 6 частини другої статті 81 Конституції України”.
2. З огляду на викладене та зважаючи на те, що у разі припинення повноважень не менш як 150 народних депутатів України та „обнуління” списків відповідних виборчих блоків партій Верховна Рада України не правомочна приймати будь-які рішення, у тому числі й з питань припинення своїх повноважень або саморозпуску, на нашу думку, правовим обґрунтуванням або „умовою юридичного підтвердження неповноважності Верховної Ради України”, як це передбачено у згаданому розділі Закону, може слугувати лише прийняте за результатами відповідного розгляду в установленому порядку рішення Центральної виборчої комісії про відсутність можливості заміщення народних депутатів України, повноваження яких були достроково припинені, як цього вимагає стаття 101 Закону України „Про вибори народних депутатів України”.
І лише після того, коли Верховна Рада України протягом тридцяти днів однієї чергової сесії не може розпочати пленарні засідання через відсутність необхідного кворуму, провівши відповідні консультації з Головою Верховної Ради України, його заступниками та головами депутатських фракцій у Верховній Раді України, Президент України може скористатися підставою, що визначена у пункті 3 статті 90 Конституції України, для дострокового припинення повноважень Верховної Ради України та відповідно до пункту 7 частини першої статті 106 та частини другої статті 77 Конституції України призначати проведення позачергових виборів до Верховної Ради України у період шістдесяти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.
3. Однак, при цьому знову слід звернути увагу, що навіть якщо вибори народних депутатів України будуть оголошені із суворим дотриманням викладеного порядку, скористатися нормами прийнятого Закону України «Про вибори народних депутатів України» та деяких інших законодавчих актів України (щодо порядку проведення позачергових виборів до Верховної Ради України та заміщення народних депутатів України, повноваження яких були достроково припинені)” з урахуванням положень зазначеного розділу ІІ можливо не раніше ніж через 60 днів з дня опублікування цього Закону.
4. Крім викладеного, відповідну увагу слід звернути на деякі проблеми, що можуть виникнути під час практичного застосування положень зазначеного Закону у зв’язку із складенням народними депутатами України своїх повноважень та припиненням діяльності окремих депутатських фракцій у Верховній Раді України. Наприклад, під час утворення з числа кандидатур, поданих фракціями, які були утворені у поточному скликанні Верховної Ради України, за підписом їх голови, підпис якого засвідчується в Апараті Верховної Ради України або нотаріально, контрольних груп для забезпечення громадського контролю за процесом складання та достовірністю списків виборців (частина третя статті 102) або окружних та дільничних виборчих комісій (стаття 102-2) та застосування інших особливостей підготовки і проведення позачергових виборів депутатів, пов’язаних із участю депутатських фракцій, з огляду на те, що вони фактично вже не існують.
